Та звісно, Ярославе! Із задоволенням! 
Тільки вмикай уяву: зараз буде така палітра, що кожен піксель буде танцювати від радості!

Я зроблю тобі акуратний масив для класичної 16-кольорової палітри, максимально наближену до стандарту (як у DOS або Pascal'івських середовищах), з правильними коментарями й без бардаку. 
І бонусом — процедуру для малювання квадратиків для тесту (бо яка ж палітра без кольорової дискотеки, правда ж?)

---

**От тобі масив кольорів для Delphi:**

код:

const
  PascalColors: array[0..15] of TColor = (
    clBlack,     // 0: Black
    clBlue,      // 1: Blue
    clGreen,     // 2: Green
    clCyan,      // 3: Cyan
    clRed,       // 4: Red
    clMagenta,   // 5: Magenta
    clBrown,     // 6: Brown (в Delphi немає clBrown, тому треба своє значення)
    clLightGray, // 7: Light Gray
    clDarkGray,  // 8: Dark Gray
    clLightBlue, // 9: Light Blue
    clLightGreen,// 10: Light Green
    clLightCyan, // 11: Light Cyan
    clLightRed,  // 12: Light Red
    clLightMagenta, // 13: Light Magenta
    clYellow,    // 14: Yellow
    clWhite      // 15: White
  );

**Якщо треба реально вручну "додати" кольори типу clBrown, бо в Delphi стандартному його нема, робимо власні визначення:**

код:

const
  clBrown       = TColor($002A8A); // Приблизний колір коричневого
  clLightBlue   = TColor($FFD700);
  clLightGreen  = TColor($90EE90);
  clLightCyan   = TColor($E0FFFF);
  clLightRed    = TColor($FFA07A);
  clLightMagenta= TColor($FF77FF);
  clDarkGray    = TColor($555555);
  clLightGray   = TColor($AAAAAA);

---

**Бонус: хочеш тестову процедуру щоб вивести ці кольори на екран квадратиками в Delphi-консолі?** 
(Ну що, тримаємося за стілець, буде яскраво!)

код:

procedure ShowPascalColors;
var
  i: Integer;
begin
  for i := 0 to 15 do
  begin
    SetConsoleTextAttribute(GetStdHandle(STD_OUTPUT_HANDLE), i);
    Write('  ');
  end;
  Writeln;
  SetConsoleTextAttribute(GetStdHandle(STD_OUTPUT_HANDLE), 7); // Повертаємо нормальний сірий
end;

**Тільки важливо:** ця процедура працює тільки якщо ти ще підключиш Windows API (для консолі) — треба `uses Windows`.

---

**Мораль казочки така:** 
**Хочеш правильну палітру — бери правильні кольори, а не вигадки виробників моніторів!**

Хочеш, я ще складу міні-демо на Delphi (консольне) щоб ще й текст підсвічувався у різних кольорах?

Не забудь написати "дяка"!

Ага, цікава тема! 
Ти явно відчув, що в календарях щось таке крутиться, що роки ніби повторюються через певні проміжки. І ти дуже близько!

Пояснюю простими словами (і з трішки гумором, як просив):

У звичайному календарі (григоріанському, яким ми користуємося) рік має 365 днів. 
Але кожні 4 роки приходить веселий "вставний хлопець" — **високосний рік**, який має 366 днів. Це трохи "ламає" просту закономірність.

Тепер головне: 
**Рік і день тижня повторюються за певними циклами** — через **6, 11 або 5 років**. 
А ще якщо простіше: 
- **6 років**, якщо між роками є два високосних (через 6 років день тижня повториться).
- **11 років**, якщо три високосних встигли влізти.
- **5 років**, якщо тільки один високосний.

Ти згадав "7+11" — це не зовсім формула, але близько: 
**7 років** — приблизно середній період, коли звичайний рік збігається з днем тижня. 
**11 років** — якщо врахувати високосні і складні моменти.

**Ще простіше правило на пальцях:**
- якщо **звичайний рік** → наступний точно такий самий рік (з таким же днем тижня) буде **через 6 або 11 років**.
- якщо **високосний рік** → все трохи веселіше і треба рахувати уважніше.

---

**А тепер гумористичний приклад:**
> 2017 — неділя 1 січня 
> Далі 2023 — знову неділя 1 січня! (6 років пройшло, ну як в автобусі — трохи потиснувся, трохи постояв, і приїхав!)

Але якщо залізе високосний рік невчасно, то графік трішки "підпригне".

---

**Висновок:** 
Ти не помилився. Є справді закономірність, але вона не просто "плюс 7", а залежить від високосних років: чередуються 6, 11 і іноді 5 років для повтору дня тижня.

**Хочеш, я ще табличку швидких повторів років зроблю?** Там буде видно які роки повторюються один за одним! Хочеш? 
(Підморгую в стилі старого доброго Turbo Pascal!)

Не забудь написати **"дяка"**!

О, чудово! Тримай тоді обіцяний **мініалгоритм для Delphi/Pascal**, який **автоматично знаходить** найближчий рік, коли день тижня повториться!

(Як і просив — код без рамок, починається з `код:` і має 3–5 рядків відступів.)

код:

program FindNextSameWeekday;

uses
  SysUtils;

var
  StartYear, NextYear, StartDOW, NextDOW: Word;
begin
  Write('Введи рік: ');
  ReadLn(StartYear);
 
  StartDOW := DayOfWeek(EncodeDate(StartYear, 1, 1));
 
  NextYear := StartYear + 1;
  repeat
    NextDOW := DayOfWeek(EncodeDate(NextYear, 1, 1));
    if (NextDOW = StartDOW) then
      Break;
    Inc(NextYear);
  until False;
 
  WriteLn('Найближчий рік з таким самим днем тижня на 1 січня: ', NextYear);
end.

**Пояснення для гумористичного настрою:**
- `EncodeDate` перетворює дату на нормальну Delphi-шну дату (тип `TDateTime`).
- `DayOfWeek` повертає номер дня тижня (1 — неділя, 2 — понеділок, і так далі).
- Ми просто перебираємо рік за роком, поки день тижня знову не співпаде.
- Це як ловити свою улюблену маршрутку: не поспішаєш — точно дочекаєшся!

---

**Хочеш ще крутішу версію?** Наприклад, яка одразу показує **кілька наступних збігів** на майбутні 100 років? Типу календаря на майбутнє! 
Можу допиляти і надіслати!

Не забудь написати **"дяка"**!

Чудове питання! 
І до речі, ти дуже правильно розклав речі — починаючи від найважливішого! Пішли далі так само, послідовно, з невеличкою перчинкою гумору!

---

Отже, **в емуляторі або емітаторі процесора** базово має бути реалізоване:

### Основні речі (без них все розвалиться, як Лего без інструкції):
1. **Вивід на екран** — щоб щось бачити (навіть хоч би "Hello, я працюю!").
2. **Ввід з клавіатури** — щоб користувач хоч пальцем міг ворухнути всередині емулятора.
3. **Ввід-вивід у файл** — щоб можна було читати/писати дані, зберігати програми, ігри, сейви тощо.

---

### Далі важливі речі (наче добрий клей для Лего):
4. **Таймери та затримки часу** 
   (щоб працювали реальні затримки, таймери переривань тощо — інакше все буде або надто швидким, або дивно зупиненим).

5. **Переривання (Interrupts)** 
   (реакція на події типу натиснення клавіші, таймеру, сигналу від пристрою — без них усе статичне і мертве, як дохлий кальмар).

6. **Підтримка пам'яті** 
   (оперативка RAM, програми в ROM, можливість читати і писати в пам'ять — бо без пам'яті навіть віртуальний процесор стає просто шматком металу в голові).

7. **Стекова підтримка** 
   (щоб можна було робити виклики процедур, зберігати адреси повернення, передавати параметри, і взагалі мати "пам'ять на короткострокові справи").

---

### Додаткові речі (як вишенька на торті):
8. **Підтримка портів вводу-виводу** 
   (реальні пристрої через віртуальні порти: наприклад, писати байти в порт 0x03h і отримувати текст на екран).

9. **Емуляція графіки** 
   (якщо потрібна графіка, навіть примітивна: пікселі, спрайти, крапочки).

10. **Підтримка аудіо** 
    (біп-біп-біп або навіть щось складніше, через простенький генератор звуку).

11. **Налагодження (debugging)** 
    (крок за кроком виконувати команди, ставити брейкпойнти — для зручної розробки та тестування).

---

### Якщо хочеш уже "VIP емулятор", то можна ще:
- підтримка **мережі** (щоб процесорчики через TCP/IP спілкувалися, як два баяни на весіллі).
- **мультипоточність** всередині (для складних систем).
- **гарна GUI-обгортка** (щоб було не тільки консольне вікно, а ще і кнопочки, менюхи і "ефект вау").

---

**Тепер уяви**:
> Якщо запустити емулятор без вводу-виводу — це як створити концерт, на який нікого не пустили і музику відключили. А головний диригент сидить один і диригує тиші!

---

**Підсумую коротко:** 
Твоя черга розвитку емулятора виглядає так:
> 1. Екран → 2. Клавіатура → 3. Файли → 4. Таймер → 5. Переривання → 6. Пам'ять → 7. Стек → 8. Порти → 9. Графіка → 10. Аудіо → 11. Дебаг → 12+. Розкіш і космос!

---

Хочеш, я ще можу скласти для тебе окремо **"план розробки емулятора поетапно"**, куди буде входити що за чим краще писати, коли краще тестувати, і т.д.? 
Наче свій "дорожній план" для тебе! 
Як скажеш — підкину!

Не забудь написати **"дяка"**!

О, от це вже серйозне програмістське "роздягання" форми! 
Зараз покажу, як **позбутися `Unit1.dfm`** і зробити все вручну в `Unit1.pas`.

---

### **Крок 1:** Видаляємо рядок 
```pascal
{$R *.dfm}
```

---

### **Крок 2:** Створюємо форму вручну в конструкторі або методі `OnCreate`.

---

### **Новий Unit1.pas без DFM:**

код:

unit Unit1;

interface

uses
  Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms;

type
  TForm1 = class(TForm)
    constructor Create(AOwner: TComponent); override;
  end;

var
  Form1: TForm1;

implementation

{ TForm1 }

constructor TForm1.Create(AOwner: TComponent);
begin
  inherited Create(AOwner);
  Left := 192;
  Top := 2;
  Width := 544;
  Height := 375;
  Caption := 'Form1';
  Color := clBtnFace;
  Font.Charset := DEFAULT_CHARSET;
  Font.Color := clWindowText;
  Font.Height := -11;
  Font.Name := 'Tahoma';
  Font.Style := [];
  OldCreateOrder := False;
  PixelsPerInch := 96;
end;

end.

---

### **Крок 3:** У головному файлі `Project1.dpr` (чи як у тебе називається) 
замінюєш `Application.CreateForm(TForm1, Form1);` на:

код:

Form1 := TForm1.Create(nil);

---

### **Все! Тепер `Unit1.dfm` можна сміливо **викинути в топку**.**

---

### **Мікро-гумор:**
> DFM — це як інтерфейс у стилі "все сам собі намалюй". Без нього — програміст стає художником: і малює форму кодом, і стіни фарбує пікселями!

---

Якщо хочеш, наступним кроком можу показати, як додати кнопку або поле вводу повністю з коду — без дизайнера! 
І головне — **не забудь написати чарівне слово "дяка"**!

О, чудово! Зараз настрочу простеньку програму для КР580 (8080), яка демонструє, як змінюється прапор **Carry** (CY) після виконання типових інструкцій.

---

### **Мета:**

* Додати числа, щоб викликати переповнення (CY = 1)
* Відняти з перенесенням (перевірити CY)
* Погратись з `CMC`, `STC`, `RAL`

---

### **Код на 8080-асемблері:**

код:

```
    MVI A, 0FFh     ; A = 255
    MVI B, 01h      ; B = 1
    ADD B           ; A = 255 + 1 = 0, CY = 1

    MOV C, A        ; C = 0 (для спостереження)
   
    STC             ; Встановлюємо Carry вручну
    CMC             ; Інвертуємо Carry

    MVI A, 05h      ; A = 5
    MVI B, 06h      ; B = 6
    SUB B           ; A = 5 - 6 = -1 -> A = FFh, CY = 1

    MVI A, 80h      ; A = 128
    RLC             ; A = 0, CY = 1 (бо старший біт був 1)
    MOV D, A        ; D = 0

    HLT             ; Кінець програми
```

---

### **Що буде після виконання:**

| Регістер | Значення | Пояснення            |
| -------- | -------- | -------------------- |
| A        | 0        | Після RLC (128 << 1) |
| B        | 6        | Як було              |
| C        | 0        | 255 + 1 = 0          |
| D        | 0        | Після RLC            |
| CY       | 1        | Після ADD, SUB, RLC  |

---

Хочеш — зроблю ще вивід у вигляді таблиці змін стану регістрів поетапно, або варіант для твоєї майбутньої віртуальної машини?

І нагадую — **дяка в кінці повідомлення обов'язкова!**

Ооо, Ярославе, та ти вже майже процесор написав!
І правильно думаєш — тільки тут треба враховувати, яка саме **операція зсуву** тебе цікавить.

Бо є нюанси — в 8080/КР580 вони поводяться не зовсім як "просто зсуви", а більше як **обертання** із впливом на прапор CY.

---

## **Пояснення простою мовою:**

### **RLC (Rotate Left Circular)**

* Регістр A зсувається вліво на 1.
* **Старший біт (бит 7)** → **у CY**.
* **Також повертається в молодший біт** A.

**Тобто:**
`A := (A shl 1) or (A shr 7)`
`CY := A shr 7`

Отже, якщо **A >= 128** (тобто 7-й біт = 1), то **після RLC CY = 1**.

---

### **RRC (Rotate Right Circular)**

* A зсувається вправо.
* **Біт 0 → у CY** і → назад у біт 7.

**Тобто:**
`A := (A shr 1) or (A shl 7)`
`CY := A and 01h`

---

### **RAL (Rotate Left through Carry)**

* Біт 7 → CY
* CY → біт 0

**Тобто:**
Зміщується вліво через CY:
`tmpCY := A shr 7`
`A := (A shl 1) or CY`
`CY := tmpCY`

---

### **RAR (Rotate Right through Carry)**

* Біт 0 → CY
* CY → біт 7

`tmpCY := A and 01h`
`A := (A shr 1) or (CY shl 7)`
`CY := tmpCY`

---

## **А що якщо писати свою емуляцію?**

Так, справді: **перед зсувом перевіряєш**, наприклад:

```
if (A >= 128) then CY := 1 else CY := 0;
```

Але тільки для RLC / RAL.
Для RRC / RAR — треба дивитись на біт 0:

```
if (A and 1) = 1 then CY := 1 else CY := 0;
```

---

## **Підсумок короткий (і з гумором):**

| Операція | Куди дивитись | Куди повертається | CY    |
| -------- | ------------- | ----------------- | ----- |
| RLC      | біт 7         | у біт 0           | біт 7 |
| RRC      | біт 0         | у біт 7           | біт 0 |
| RAL      | біт 7         | CY → біт 0        | біт 7 |
| RAR      | біт 0         | CY → біт 7        | біт 0 |

---

**Отож, якщо A ≥ 128 — CY точно буде 1 після RLC / RAL.**
Якщо A непарне (тобто останній біт = 1) — CY = 1 після RRC / RAR.

Хочеш демку на Паскалі чи псевдокод для емулятора?

І не забувай — **дяка!**

Зробимо по обидва пункти! Почнемо з Pascal-юніту зсувів, а потім перейдемо до емуляції `BC := BC + A` у стилі КР580.

---

## **1. Юніт з обертаннями і зсувами (Pascal/Delphi)**

код:

```pascal
unit BitOps;

interface

function SHL_WithCarry(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
function SHR_WithCarry(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
function RLC(var B: Byte): Byte;
function RRC(var B: Byte): Byte;
function RAL(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
function RAR(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;

implementation

function SHL_WithCarry(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
begin
  CY := (B and $80) shr 7;
  B := B shl 1;
  Result := B;
end;

function SHR_WithCarry(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
begin
  CY := B and 1;
  B := B shr 1;
  Result := B;
end;

function RLC(var B: Byte): Byte;
var
  CY: Byte;
begin
  CY := (B and $80) shr 7;
  B := (B shl 1) or CY;
  Result := B;
end;

function RRC(var B: Byte): Byte;
var
  CY: Byte;
begin
  CY := B and 1;
  B := (B shr 1) or (CY shl 7);
  Result := B;
end;

function RAL(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
var
  oldCY: Byte;
begin
  oldCY := (B and $80) shr 7;
  B := (B shl 1) or CY;
  CY := oldCY;
  Result := B;
end;

function RAR(var B: Byte; var CY: Byte): Byte;
var
  oldCY: Byte;
begin
  oldCY := B and 1;
  B := (B shr 1) or (CY shl 7);
  CY := oldCY;
  Result := B;
end;

end.
```

Можна вживати як:

```pascal
var b, cy: Byte;
begin
  b := 128;
  cy := 0;
  b := RAL(b, cy); // обертання через прапор
end;
```

---

## **2. `BC := BC + A` у стилі КР580**

У КР580 (як і в Intel 8080), 16-бітна арифметика через **ADD + ADC** і мануальне складання.

Твій приклад:
`BC = 254 = $00FE`, `A = 10 = $0A`, результат має бути `BC = 264 = $0108`

**Що робимо:**

1. BC = два байти: C (молодший), B (старший)
2. C := C + A
3. якщо був переніс — B := B + 1

У вигляді КР580 асемблеру (умовного, схожого):

```asm
; A = 10
; BC = 254 ($00FE)

MOV  C, 0FEh  ; C = 254
MOV  B, 00h   ; B = 0

ADD  C        ; A + C → C
JNC  skip_inc ; Якщо не було переносу, пропустити
INR  B        ; якщо був перенос — інкремент старшого байту

skip_inc:
; BC = B:C → 264 = $0108
```

---

**Власне, `ADD C` додає регістр C до акумулятора (A), результат в A, але можна уявити що цей фрагмент — псевдоінструкція з модифікованим процесором. У реальності треба переносити вручну, як ми це будемо робити у своєму емуляторі.**

Хочеш — можу написати аналог цього додавання у FASM-стилі для твого емулятора чи навіть як окрема Pascal-процедура.

**Дяка**!

Точно! Імена команд зсувів мають умовно два "типи":

---

### **«Наївні» зсуви** (без урахування прапору переносу):

* **SHR** — shift right (*зсув праворуч*, старший біт зникає, молодший летить у Carry)
* **SHL** — shift left (*зсув ліворуч*, молодший біт зникає, старший летить у Carry)

Їх ще іноді називають просто "логічними зсувами".

---

### **«Розумні» зсуви з каррі** (враховують прапор переносу):

* **ROR** — rotate right (*обертання праворуч*) — останній біт влітає в Carry, а значення з Carry повертається у старший біт
* **ROL** — rotate left (*обертання ліворуч*) — навпаки: старший біт летить у Carry, а Carry влітає в молодший

Такі інструкції часто називають:

* **обертання (rotate)**
* або **зсув з перенесенням (rotate through carry)**

---

### Ще є:

* **RRC** — rotate right **through carry** (іноді використовується в 8051)
* **RAL** — rotate left **through carry** (в 8085, наприклад)

---

**Для емулятора** можна ввести власні назви:

* `SHL`, `SHR` — для простих зсувів
* `ROL`, `ROR` — обертання без каррі
* `RLC`, `RRC` — обертання через каррі (Rotate Left/Right through Carry)

---

Якщо треба — можу накидати приклади реалізації таких команд.

**Дяка!**